Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — граматична категорія, що виражає надмірну інтенсивність дії або ознаки, часто з відтінком надлишковості або перебільшення; форма експресивного ступеня.
- (Філософія) –
У загальному вжитку (рідко) — щось надмірне, що виходить за межі звичайної міри; крайній прояв чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ексцесив, р. ексцесива, д. ексцесивові, з. ексцесив, о. ексцесивом, м. ексцесиві, к. ексцесиве