Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “вимостити” — покриття поверхні (дороги, тротуару, площі тощо) твердим матеріалом (бруківкою, каменем, плиткою, асфальтом).
2. Результат такої дії — ділянка, покрита твердим матеріалом; тверде покриття дороги, вулиці, майданчика.
3. (у археології) Штучна тверда поверхня (з каменю, глини, уламків посуду тощо), що є елементом давніх споруд або покриттям давніх доріг, знайдених під час розкопок.
1. Переслідувати когось або щось, намагаючись наздогнати, з метою спіймати, впіймати або зупинити; бігати за кимось.
2. Брати участь у перегонах, змагатися в бігу; бігати на перегонки.
3. Перен. намагатися досягти чогось важкодоступного, марно витрачати сили та час на здобуття чогось; гнатися за чимось.
4. Розм. поспішати, квапитися, метушитися, виконуючи якісь справи.
1. Дія за значенням дієслова “вимочувати” — тривале залишення чогось у рідині (переважно воді) для насичення вологою, розм’якшення, очищення або зміни властивостей.
2. Технологічний процес у промисловості (харчовій, текстильній, деревообробній тощо), що полягає в обробці сировини рідинами для досягнення певних технічних цілей (наприклад, вимочування соєвих бобів, луб’яних рослин, деревини).
3. У сільському господарстві — занурення насіння у воду або спеціальні розчини для прискорення проростання (протруювання) або для підготовки до сівби.
4. У побуті — процес тривалого залишення білизни, посуду або інших предметів у мильному розчині або чистій воді для відмокання забруднень.
Ектомезодерма — у ембріології тварин: зовнішній шар клітин (зародковий листок) у зародках деяких безхребетних (наприклад, гребневиків), що дає початок як ектодермальним, так і мезодермальним структурам; зародковий листок, що є попередником ектодерми та мезодерми.
1. Невелике заглиблення, западина на поверхні чого-небудь (наприклад, на землі, камені, дереві).
2. В анатомії: природне заглиблення, ямка на тілі людини або тварини (наприклад, вимочка на підборідді).
3. У техніці та виробництві: спеціально створене заглиблення, канавка або виїмка в деталі для технічних цілей.
1. Дія за значенням дієслова “вимочити” — тривале залишення чогось у рідині для насичення вологою, розм’якшення, очищення або зміни властивостей.
2. Процес або результат такої дії; стан предмета, що був підданий мочінню.
3. (у технологічних процесах) Обробка сировини (наприклад, деревини, шкіри, тканин) шляхом тривалого витримування у воді або спеціальних розчинах для підготовки до подальшої переробки.
4. (у сільському господарстві) Прийом передпосівної обробки насіння шляхом замочування для прискорення проростання або протруювання.
1. Переслідувати когось, щоб зловити, наздогнати або змусити втікати; проженувати.
2. Примушувати когось швидко рухатися, поспішати; підганяти.
3. Постійно посилати когось кудись з дорученнями, турбуючи, непокоїчи.
4. Розмовне. Їздити, пересуватися кудись (часто швидко або без конкретної мети).
5. Розмовне. Постійно змушувати когось виконувати якусь роботу, обтяжувати примусовими дорученнями.
6. Розмовне. Швидко обертати, крутити щось.
7. Розмовне. Граючи в ігри (наприклад, у футбол), активно вести м’яч, передавати його партнерам або рухатися з ним.
Ектомезенхіма — ембріональна сполучна тканина (мезенхіма), що походить з клітин ектодермального зародкового листка, зокрема з нервового гребеня; дає початок певним структурам у тілі, наприклад, частині хрящів та кісток черепа, зубним пульпам, меланоцитам, периферичним гангліям.
1. Дія за значенням дієслова “вимотувати”; процес витягування, викручування або виймання чогось шляхом обертання або намотування.
2. (у техніці) Процес зняття намотаного матеріалу (наприклад, дроту, кабелю, нитки) з котушки, барабана або іншого пристрою.
3. (переносно) Виснажлива, тривала дія або процес, що забирає багато сил і енергії; виснаження.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (заст., діал.) Невеликий місток, перекинутий через рівчак, канаву або болотисте місце; вузька дерев’яна кладка для переходу пішоходів.