вимощення

[ʋɪmoʃt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вимостити” — покриття поверхні (дороги, тротуару, площі тощо) твердим матеріалом (бруківкою, каменем, плиткою, асфальтом).

  2. (Техніка) –

    Результат такої дії — ділянка, покрита твердим матеріалом; тверде покриття дороги, вулиці, майданчика.

  3. (Археологія) –

    (у археології) Штучна тверда поверхня (з каменю, глини, уламків посуду тощо), що є елементом давніх споруд або покриттям давніх доріг, знайдених під час розкопок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вимощення, р. вимощення, д. вимощенню, з. вимощення, о. вимощенням, м. вимощенні, к. вимощення

Більше записів