вимочування

[ʋɪmot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вимочувати” — тривале залишення чогось у рідині (переважно воді) для насичення вологою, розм’якшення, очищення або зміни властивостей.

  2. (Виробництво) –

    Технологічний процес у промисловості (харчовій, текстильній, деревообробній тощо), що полягає в обробці сировини рідинами для досягнення певних технічних цілей (наприклад, вимочування соєвих бобів, луб’яних рослин, деревини).

  3. (Сільське господарство) –

    У сільському господарстві — занурення насіння у воду або спеціальні розчини для прискорення проростання (протруювання) або для підготовки до сівби.

  4. (Побут) –

    У побуті — процес тривалого залишення білизни, посуду або інших предметів у мильному розчині або чистій воді для відмокання забруднень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вимочування, р. вимочування, д. вимочуванню, з. вимочування, о. вимочуванням, м. вимочуванні, к. вимочування

Більше записів