Словник Української Мови
1. Фізичний процес випромінювання, виділення та поширення енергії у вигляді електромагнітних хвиль (наприклад, світла, тепла) або частинок (наприклад, альфа-, бета-випромінювання).
2. Кількість енергії, що випромінюється, або сама випромінювана енергія, потік частинок.
3. (у техніці) Перетворення електричної енергії в енергію електромагнітних коливань і випуск їх у простір; радіовипромінювання.
Елевон — рухома поверхня літака, що поєднує функції елерона та закрилка, зазвичай використовується на літаках безхвостої схеми.
Елевон — власна назва селища міського типу в Автономній Республіці Крим, розташованого на Керченському півострові.
1. (техн.) Процес видалення повітря, газу або пари з закритої системи (наприклад, трубопроводу, котла, радіатора) для запобігання утворенню повітряних пробок або покращення ефективності роботи.
2. (мед., заст.) Процес очищення організму від шкідливих речовин, токсинів; детоксикація.
1. (діал.) Назва чаю як напою, що готується з листя чайного куща, а також сухе листя цієї рослини для його приготування.
2. (діал.) Зібране листя чайного куща, підготовлене для сушіння та подальшого заварювання.
3. (діал., перен.) Заварений чай як напій, чаювання.
1. Продаж усіх або більшості товарів, що були в наявності, часто зі зниженням цін для швидкого розвантаження складу або перед закриттям торговельного закладу.
2. (переносно) Масове, безпринципне позбавлення чогось (наприклад, майна, активів, природних ресурсів) або дії, спрямовані на це.
1. Піднесення, підвищення, підйом (зазвичай у науковому, технічному або літературному контексті).
2. У медицині та анатомії — рух частини тіла вгору, наприклад, підняття очей або підйом лопатки.
3. У мистецтві, зокрема в архітектурі та скульптурі — вертикальна проекція будівлі або деталі, фронтальне зображення споруди.
4. У релігійному контексті — підняття, вознесіння (наприклад, Елевація — підняття Святих Дарів під час літургії в християнстві).
5. У географії та геології — тектонічне підняття ділянки земної кори.
1. Дія за значенням дієслова “випроваджувати” — супроводження когось, хто йде або від’їжджає, до певного місця (наприклад, до дверей, до воріт, до транспорту) з метою прощання або ввічливості.
2. Обряд, пов’язаний з проводом, прощанням з кимось, хто від’їжджає або покидає певне місце (наприклад, весільне випроводжання молодої до дому молодого).
3. Рідше — примусове видалення, вигнання когось із якогось місця.
1. (геол.) Пов’язаний з елевацією — підняттям, підвищенням ділянок земної кори внаслідок тектонічних рухів.
2. (мед., анат.) Пов’язаний з елевацією — підняттям, підніманням (наприклад, кінцівки, органу).
3. (тех.) Стосовний до елеватора як підіймального механізму або транспортера.
1. Займатися гарбарством, обробляти шкіри, вичинняти їх.
2. (переносно) Довго та копітко працювати над чимось, возитися з чимось; часто з відтінком невдоволення або іронії.
1. Дія за значенням дієслова “випроваджувати” — супроводження когось, щоб він залишив певне місце, часто з наміром позбутися його присутності; випровадження.
2. (у спеціальному контексті) Організований вихід, виведення людей або групи з приміщення, території, часто у зв’язку з евакуацією, депортацією або іншими адміністративними чи примусовими заходами.