Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “випроваджувати” — супроводження когось, хто йде або від’їжджає, до певного місця (наприклад, до дверей, до воріт, до транспорту) з метою прощання або ввічливості.
- (Етнографія) –
Обряд, пов’язаний з проводом, прощанням з кимось, хто від’їжджає або покидає певне місце (наприклад, весільне випроводжання молодої до дому молодого).
- (Юриспруденція) –
Рідше — примусове видалення, вигнання когось із якогось місця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. випроводжання, р. випроводжання, д. випроводжанню, з. випроводжання, о. випроводжанням, м. випроводжанні, к. випроводжання