випроводжання

1. Дія за значенням дієслова “випроваджувати” — супроводження когось, хто йде або від’їжджає, до певного місця (наприклад, до дверей, до воріт, до транспорту) з метою прощання або ввічливості.

2. Обряд, пов’язаний з проводом, прощанням з кимось, хто від’їжджає або покидає певне місце (наприклад, весільне випроводжання молодої до дому молодого).

3. Рідше — примусове видалення, вигнання когось із якогось місця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |