Словник Української Мови
Гардемин — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Гардемин — власна назва села в Україні, розташованого в колишньому Бережанському районі Тернопільської області (сучасна назва — село Підвисоке).
1. Видобута з надр землі порода, а також порожнина, що утворюється в результаті гірничих робіт (прохідницьких, видобувних тощо).
2. Продукт виробництва, готовий або напівфабрикат; виріб.
3. (у спеціальних галузях) Результат певної технологічної операції або процесу (наприклад, вишитий, викарбуваний чи витравлений малюнок).
1. Властивість за значенням прикметника “виробний”: належність до виробу, зв’язок із виробом або виробництвом.
2. (техн.) Сукупність техніко-економічних показників, що характеризують ефективність використання обладнання, сировини, матеріалів, енергії, праці тощо у виробничому процесі; продуктивність.
1. Комплекс заходів із впровадження електричної енергії в різні галузі народного господарства та побут для механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення продуктивності праці та поліпшення умов життя.
2. Процес оснащення технічних об’єктів, транспортних засобів, населених пунктів тощо обладнанням для використання електричної енергії як основного джерела сили (наприклад, електрифікація залізниці, електрифікація села).
3. Розповсюдження, впровадження використання електрики в якій-небудь сфері; переведення на електричну тягу (про транспорт).
1. Військове звання молодшого офіцерського складу у військово-морських силах деяких країн, що відповідає молодшому лейтенанту або прапорщику; особа, яка має це звання.
2. У Російській імперії до 1917 року та в сучасній Росії — курсант старших курсів вищого військово-морського училища, а також військове звання, яке присвоювалося таким курсантам.
3. У деяких країнах — наймолодше офіцерське звання на флоті.
1. Технологічний процес виробництва чого-небудь, сукупність операцій з виготовлення продукції; виробництво.
2. Застаріле або діалектне позначення промислового підприємства, заводу, фабрики або майстерні.
3. У гірничій справі — горизонтальна або похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на поверхню і призначена для розкриття, підготовки або експлуатаційної розробки родовища.
1. Жінка, яка працює на виробництві, займається виготовленням продукції; жіночий відповідник до слова “виробник” у значенні “робітник виробництва”.
2. Жінка, яка керує виробничим процесом, очолює виробництво (наприклад, майстриня, начальниця цеху).
3. (переносне значення) Твориня, жінка, яка створює щось, продукує певні ідеї, цінності.
Електрифікатор — власна назва радянського електровоза серії ВЛ (Володимир Ленін), зокрема моделі ВЛ22м, який випускався з 1940-х років і мав розмовну назву «електрифікатор» серед залізничників.
Електрифікатор — застаріла назва пристрою або апарата для проведення електротерапевтичних процедур (наприклад, лікування електричним струмом) у медицині початку XX століття.
1. Працівник промислового підприємства, зайнятий безпосередньо у виробничому процесі (на відміну від службовців адміністративного апарату).
2. Фахівець, який має практичний досвід і знання у певній галузі виробництва, часто керівник виробничої ланки (майстер, начальник цеху, технолог тощо).
3. У розмовній мові — людина, для якої характерний прагматичний, діловий підхід, орієнтований на конкретний результат і виробничу ефективність.
1. (іст.) Тонкий мотузок, шнур або ремінець, яким у старовинному одязі (особливо жіночому) стягували та прикріпляли до корсета спідницю.
2. (перен., рідк.) Те саме, що пояс, талія; іноді вживається в образних висловах для позначення тонкої талії.