• вирок

    1. Рішення суду щодо винуватості або невинуватості підсудного та застосування до нього покарання або виправдання, ухвалене після розгляду кримінальної справи в судовому засіданні.

    2. (переносне значення) Суворе, категоричне судження, оцінка когось або чогось, що не допускає заперечень.

  • гардеробний

    1. Стосований до гардероба (одягу, речей) або призначений для його зберігання.

    2. Стосований до гардероба (приміщення) або призначений для нього.

    3. Належний до гардеробу (установи, театру) як структурного підрозділу, що відповідає за зберігання верхнього одягу або театральних костюмів.

  • виродок

    1. Особа, яка різко відрізняється від оточуючих своїми негативними якостями, вчинками або поглядами; морально чи соціально дегенеративна людина.

    2. Той, хто має фізичні чи психічні вади від народження; уродженець із серйозними відхиленнями в розвитку (застаріле та образливе значення).

    3. Про тварину або рослину, які різко відхиляються від нормального типу своєї породи чи виду.

  • електричка

    1. Розмовна назва електропоїзда — багатовагонного моторного самохідного потяга, що рухається за рахунок електроенергії, яка надходить від контактної мережі або третьої рейки, і призначеного для перевезення пасажирів на приміських та місцевих маршрутах.

    2. Розмовна назва однієї конкретної поїздки таким електропоїздом або самого пасажирського потяга, що курсує за розкладом (наприклад, “сісти на електричку”, “електричка запізнюється”).

  • виродливість

    1. Властивість або стан того, що є виродливим; фізичний або моральний недолік, відхилення від норми, що викликає відчуття огиди чи неприйняття.

    2. Щось (явище, вчинок, риса тощо), що є виродливим; моральний або естетичний дефект, потворність.

  • гардероб

    1. Приміщення або спеціальна шафа для зберігання одягу, взуття та інших особистих речей.

    2. Сукупність одягу, взуття та аксесуарів, які є у власності однієї людини або призначені для певних цілей (наприклад, театральний гардероб).

    3. У театрі, кіностудії тощо — відділ, що відповідає за зберігання, виготовлення та видачу акторам костюмів і реквізиту для вистав.

    4. Застаріле значення: особа, яка стежить за гардеробом (одягом) монарха або вельможі; кімнатник.

  • вироджуваність

    1. Властивість або стан, що характеризує здатність до виродження, дегенерації; процес погіршення біологічних, моральних чи інших якостей у поколіннях.

    2. У математиці (зокрема, теорії графів) — властивість графа, що полягає в існуванні такого порядку його вершин, при якому кожна вершина має не більше певного числа сусідів серед попередніх у цьому порядку; параметр, що вимірює ступінь цієї властивості.

  • електрифікуватися

    1. Отримувати доступ до електричної енергії; ставати електрифікованим (про територію, населений пункт, будівлю тощо).

    2. Переходити на використання електричної енергії як основного джерела живлення (про техніку, транспорт, виробництво).

    3. (у переносному значенні) Наповнюватися напруженою, емоційно збудженою атмосферою; ставати дуже енергійним, динамічним.

  • вироджування

    1. Процес втрати життєздатності, цінних якостей або відхилення від нормального розвитку в бік погіршення, деградації (про організми, популяції, суспільство, мистецтво тощо).

    2. У біології та медицині — дегенерація, поступове погіршення фізіологічних функцій, морфологічних ознак або спадкових властивостей організмів у ряді поколінь.

    3. У соціології та антропології — процес деградації певних соціальних інститутів, культурних форм або людських спільнот, що призводить до їхнього занепаду.

  • виродженість

    1. Властивість або стан того, що вироджене; дегенерація, деградація, занепад, втрата цінних якостей, притаманних попереднім стадіям розвитку (про явища в природі, суспільстві, мистецтві тощо).

    2. У біології: процес або результат спрощення будови та функцій організму, окремих органів або тканин у процесі еволюції.

    3. У математиці: окремий, граничний випадок, коли об’єкт (наприклад, крива, фігура) втрачає одну або кілька характерних властивостей, перетворюючись на об’єкт іншого, простішого типу.

    4. У фізиці: стан речовини (наприклад, вироджений газ), при якому її властивості суттєво відрізняються від властивостей ідеального газу через квантово-механічні ефекти, що виникають при високій щільності та низькій температурі.