виробничник

1. Працівник промислового підприємства, зайнятий безпосередньо у виробничому процесі (на відміну від службовців адміністративного апарату).

2. Фахівець, який має практичний досвід і знання у певній галузі виробництва, часто керівник виробничої ланки (майстер, начальник цеху, технолог тощо).

3. У розмовній мові — людина, для якої характерний прагматичний, діловий підхід, орієнтований на конкретний результат і виробничу ефективність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |