Словник Української Мови
1. Захисна частина холодної зброї (меча, шаблі, шпаги тощо) у вигляді металевої пластини або дужки між клинком і руків’ям, призначена для захисту руки від ударів зброї супротивника.
2. У спорті, зокрема у фехтуванні — захисний диск або чашка на руків’ї рапіри, шаблі чи шпаги, що захищає руку спортсмена.
3. Застаріле позначення охоронця, вартового або сторожа (від фр. garde).
Процес створення, виготовлення якогось продукту, товару в результаті трудової діяльності; виробництво.
Процес набуття, формування певних навичок, властивостей або звичок в результаті тривалої вправи, тренування (наприклад, вироблювання характеру, витримки, техніки).
У техніці — процес досягнення деталлю необхідних розмірів, форми або властивостей після обробки.
1. Властивість за значенням дієслова “виробити”; результат вироблення — набуття певних навичок, звичок, властивостей або якостей внаслідок тривалої практики, тренування чи спеціальних зусиль.
2. (спец.) Ступінь готовності, обробленості чогось у виробничому процесі; рівень завершеності технологічної операції.
1. Який електризує, надає електричних властивостей, заряджає статичною електрикою.
2. Який збуджує, захоплює, викликає сильне емоційне сприйняття або інтерес; захопливий, хвилюючий.
1. Видобування корисних копалин, а також кількість видобутого матеріалу за певний час; продукція гірничого підприємства.
2. Продукт праці, результат виготовлення чого-небудь; виріб.
3. Підземна порожнина, що утворюється в результаті гірничих виробок (у 1-му значенні); горизонтальна, похила або вертикальна підземна споруда для розвідки або видобування корисних копалин, транспортування, вентиляції тощо.
4. Розширення, поглиблення чого-небудь внаслідок тривалої дії, використання (наприклад, колії, русла річки).
5. Розмір виготовленої продукції або виконаної роботи одним робітником за певну одиницю часу; норма виробітку.
Гаргуайд — у середньовічній архітектурі: скульптурне зображення фантастичної, гротескної істоти або потворної людської постаті, що виконувало функцію водостічної труби на карнизах, дахах та контрфорсах готичних соборів.
Гаргуайд — у сучасній культурі: міфічна або фантастична істота, що зовнішнім виглядом нагадує гротескні середньовічні скульптури, часто з крилами, і зустрічається в літературі, кіно та відеоіграх фентезійного жанру.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
1. Набувати електричного заряду внаслідок електризації; ставати зарядженим (про тіла, речовини).
2. Піддаватися дії електричного струму; бути підключеним до джерела електрики.
3. Перен. Піддаватися сильному нервовому збудженню, напруженню; перебувати в стані великого емоційного підйому.
1. Медичний синдром, який характеризується комплексом фізичних та психічних порушень, спричинених вродженим дефіцитом ферменту α-ідуронідази; одна з форм мукополісахаридозу (МПС типу I-H, синдром Гурлер).
2. У розмовній мові — образливе порівняння зовнішності людини з гротескними скульптурами гаргойлів, що вказує на грубі, потворні риси обличчя.
Вирлоокість — власна назва, що позначає одну з вершин у масиві Чорногора в Українських Карпатах, розташовану між горами Петрос і Говерла.