Словник Української Мови
1. Титул, який використовувався для звертання до князів та їх родичів у деяких європейських країнах, зокрема в Німеччині та Австро-Угорщині, а також у Російській імперії; ваша (його, її) високородність.
2. Персоніфіковане втілення цього титулу; особа, що має такий титул.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гармонія” — невелика гармонія, гармонійка.
2. Розмовна назва губної гармоніки (музичного інструмента).
Високорентабельність — економічний показник, що характеризує діяльність підприємства, галузі чи окремого продукту, який свідчить про здатність генерувати високий прибуток у порівнянні з витраченими коштами або вкладеним капіталом; стан, коли рівень рентабельності (прибутковості) значно перевищує середній показник по ринку або галузі.
Медичний прилад для одночасної реєстрації електричної активності шлунка та різних відділів кишечника, що використовується для діагностики моторно-евакуаторних функцій шлунково-кишкового тракту.
Метод (процедура) обстеження, що проводиться за допомогою цього приладу, для отримання графічного зображення (електрогастроентерограми) біоелектричної активності органів травлення.
1. Розмовна назва гармоніки — ручного музичного інструмента з мехами та клавішами або кнопками для створення звуку.
2. Переносно: про щось дуже гарне, приємне, що викликає захоплення (застосовується переважно в однобічних конструкціях типу “от так гармонь!”).
Власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві або торгівлі високопрофільними шинами для спеціальної техніки, сільськогосподарських машин, позашляховиків тощо.
Властивість або стан, що характеризується найвищим рівнем професійної майстерності, кваліфікації, компетентності та відповідності найвищим стандартам у певній галузі діяльності.
Метод дослідження моторної (рухової) функції шлунка, заснований на реєстрації біоелектричних потенціалів, що виникають у його м’язовій оболонці.
1. Бути у гармонії з чимось, відповідати, узгоджуватися за кольором, формою, стилем тощо; утворювати гармонійне поєднання.
2. Вступати у гармонійні, злагоджені взаємини; знаходитися у взаємній відповідності.
Високопродуктивність — властивість за значенням прикметника «високопродуктивний»; здатність давати високий результат, великий вихід продукції або ефекту; дуже висока продуктивність.
Високопродуктивність — у техніці та обчислювальних системах — характеристика системи, що здатна виконувати операції з надзвичайно високою швидкістю та ефективністю, значно перевищуючи середні показники (наприклад, високопродуктивні обчислення).