Древослів

Словник Української Мови

гармонька

[ɦɑrmonʲkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Музика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “гармонія” — невелика гармонія, гармонійка.

  2. (Музика) –

    Розмовна назва губної гармоніки (музичного інструмента).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гармонька, р. гармоньки, д. гармоньці, з. гармоньку, о. гармонькою, м. гармоньці, к. гармонько

Більше записів