Древослів

Словник Української Мови

високородність

[ʋɪsokorodnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Титул, який використовувався для звертання до князів та їх родичів у деяких європейських країнах, зокрема в Німеччині та Австро-Угорщині, а також у Російській імперії; ваша (його, її) високородність.

  2. (Історія) –

    Персоніфіковане втілення цього титулу; особа, що має такий титул.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високородність, р. високородності, д. високородності, з. високородність, о. високородністю, м. високородності, к. високородносте

Більше записів