гармонь

[ɦɑrmonʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Розмовна назва гармоніки — ручного музичного інструмента з мехами та клавішами або кнопками для створення звуку.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: про щось дуже гарне, приємне, що викликає захоплення (застосовується переважно в однобічних конструкціях типу “от так гармонь!”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гармонь, р. гармоні, д. гармоні, з. гармонь, о. гармонню, м. гармоні, к. гармоне

Більше записів