Словник Української Мови
Процес надання чому-небудь військового характеру, організації чи статусу; переведення на військовий лад, посилення впливу військових структур у різних сферах суспільства.
В історичному та політичному контексті — політика держави, спрямована на посилення військової потужності, збільшення армії, розширення військової промисловості та підпорядкування економіки та суспільних інститутів військовим цілям.
Еллада — історична назва Греції, що походить від самоназви давньогрецьких племен (гелли, елліни) та вживається переважно в літературній, поетичній мові або для надання високого стилю.
Еллада — у давньогрецькій міфології та історії: власна назва області в Північній Греції (Фтіотида), звідки походили герої-ахейці, що брали участь у Троянській війні; згодом ця назва поширилася на всю територію, заселену еллінами.
Гексахлороетан — органічна сполука, повністю хлорований похідний етану, тверда кристалічна речовина з формулою C₂Cl₆, що застосовується як фумигант, у металургії для дегазації розплавів кольорових металів, а також у військовій справі для створення димових завіс.
Воєнний кореспондент — журналіст, який спеціалізується на висвітленні подій у зонах бойових дій, зокрема війни, та безпосередньо працює на території конфлікту.
Скорочена, розмовна форма від “воєнний кореспондент”, що вживається як у загальній мові, так і в професійному середовищі.
Особа, яка очолює військове формування або армію, здійснює верховне командування під час війни або великих бойових дій; полководець.
Високопоставлений військовий командир (у давнину або в історичному контексті).
Елла — жіноче особове ім’я, що є скороченою формою від імені Елеонора, Елізабет або інших імен, що починаються на “Ел-“.
Елла — поетичне позначення Греції, що походить від давньогрецької назви “Еллада” (грец. Ἑλλάς).
Історична посада воєводи в Речі Посполитій або інших державах; перебування на цій посаді.
Керівництво, управління воєводством як адміністративно-територіальною одиницею.
Перен. Рішуче, авторитарне керування чимось, намір нав’язати свою волю (зазвичай з відтінком несхвалення).
Гексахлоробензол — хлорорганічна сполука, ароматичний вуглеводень, у молекулі якого шість атомів водню заміщені на атоми хлору; має вигляд безбарвних кристалів, практично нерозчинних у воді, але розчинних у органічних розчинниках.
Гексахлоробензол — стійкий органічний забруднювач, який раніше використовувався як фунгіцид для протруювання насіння, а також як проміжний продукт у хімічному синтезі; заборонений Стокгольмською конвенцією через високу токсичність, здатність до біоакумуляції та довготривалу присутність у навколишньому середовищі.
1. Адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах (наприклад, у Польщі), що відповідає області або провінції; територія, якою керує воєвода.
2. Історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні (наприклад, у складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії) та інших країнах Центральної та Східної Європи.
3. Посада, повноваження або період правління воєводи.
Електрогенератор (правильний варіант написання) — технічний пристрій, машина або агрегат, призначений для перетворення механічної, теплової, хімічної або інших видів енергії в електричну енергію.
У побуті та техніці — часто вживана скорочена назва автономної електростанції, що складається з двигуна внутрішнього згоряння та безпосередньо з’єднаного з ним генератора змінного струму, для забезпечення електроживлення за відсутності мережі або при перебоях у ній.