Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “впроваджувати”; запровадження, упровадження, введення чогось нового (технологій, методів, систем, порядків тощо) у певну сферу діяльності з метою її вдосконалення.
2. Результат такої дії; нововведення, інновація, що почала діяти та застосовуватися на практиці.
Гексозани — власна назва села в Україні, у складі Великоб’ялозерської сільської громади Одеського району Одеської області.
1. (геол.) Пов’язаний з елювієм, що стосується елювію; властивий елювію.
2. (геол.) Утворений внаслідок вивітрювання гірських порід на місці їх залягання (про корисні копалини).
1. Дія за значенням дієслова “вприскувати” — введення рідини під тиском або струменем у якусь порожнину, середовище або на поверхню чогось.
2. (мед.) Підшкірне, внутрішньом’язове або внутрішньовенне введення ліків за допомогою шприца; ін’єкція.
3. (тех.) Процес подачі палива або рідини у розпиленому стані в двигун, камеру згоряння тощо для сумішоутворення.
1. Технологічний процес створення необхідного тиску для щільного з’єднання, формування або кріплення деталей шляхом вдавлювання однієї частини в іншу або в паз.
2. У палітурній справі — спосіб міцного з’єднання книжного блоку з палітурною кришкою за допомогою спеціального пресування.
3. У будівництві та виробництві — метод ущільнення матеріалу (наприклад, бетонної суміші, піску, металевого порошку) шляхом прикладення високого тиску.
4. Переносно — нав’язування, інтенсивне впровадження чогось в свідомість, середовище або систему (наприклад, ідей, норм, правил).
Розчин або суміш речовин, що виходять з хроматографічної колонки під час елюювання, тобто процесу вимивання сорбованих компонентів розчинником.
Гексозан — органічна сполука, полісахарид, полімер, що складається з залишків гексоз (шестивуглецевих цукрів), який входить до складу рослинних поліцукридів та виконує структурну функцію.
1. Технологічна операція, процес втискування, вдавлювання одного матеріалу або деталі в інший за допомогою тиску, часто з метою створення міцного з’єднання.
2. У металургії та машинобудуванні — спосіб обробки металу шляхом пресування, при якому матеріал під високим тиском заповнює певну порожнину (прес-форму), ущільнюється або з’єднується з іншим елементом.
3. У виробництві композитних матеріалів — процес просочування та ущільнення волокнистого наповнювача (наприклад, склотканини) рідкою смолою з одночасним видаленням повітря шляхом прикладання тиску.
Властивість або стан того, що є впресованим, тобто піддане пресуванню для надання певної форми, щільності або зменшення об’єму.
У технічних та промислових контекстах — показник ступеня ущільнення матеріалу (наприклад, порошку, волокна, сипучих речовин) в результаті пресування.
Ельфа — у германо-скандинавській міфології та фентезійній літературі: одна з низших природних духів, пов’язаних з повітрям, світлом або магією, часто зображується як крилата істота неземної краси з гострими вухами.
Ельфа — у сучасній культурі (переважно в рольових та відеоіграх): жіночий варіант назви раси ельфів; представниця цієї раси.