• гексозофосфат

    1. Органічна сполука, що є похідним гексози (простий цукор із шістьма атомами вуглецю), в якій одна або кілька гідроксильних груп заміщені на фосфатну групу; важливий проміжний продукт у метаболічних шляхах, зокрема в гліколізі та пентозофосфатному циклі.

    2. Загальна назва для естерів фосфорної кислоти та гексоз (наприклад, глюкозо-6-фосфат, фруктозо-6-фосфат), які виконують ключову роль у клітинному енергообміні та біосинтезі.

  • впрівання

    1. Процес дозрівання та накопичення цукру в винограді або інших плодах, що супроводжується зменшенням кислотності та формуванням характерного смаку й аромату.

    2. У технології виноробства — етап після збору врожаю, коли виноград піддають в’яненню для підвищення концентрації цукру, часто на сонці або в добре провітрюваних приміщеннях, перед вичавлюванням соку для отримання солодких (наприклад, солом’яних) вин.

  • впрягання

    1. Дія за значенням дієслова “впрягати” — причіпляння, запрягання тяглової тварини (коня, вола тощо) до воза, плуга чи іншого знаряддя.

    2. (переносно) Залучення, включення когось або чогось до активної, часто важкої роботи або процесу; навантаження обов’язками.

    3. (технічне) З’єднання, сполучення вузлів або механізмів для передачі руху або виконання спільної роботи.

  • гексозилтрансфераза

    Фермент класу трансфераз, який каталізує перенос гексозного залишку (наприклад, глюкози або галактози) від молекули-донора (часто нуклеотид-цукру) до молекули-акцептора, що може бути іншим вуглеводом, ліпідом, білком або низькомолекулярним сполуками.

  • елюент

    1. (у хроматографії) Рідка або газоподібна фаза, яка рухається через сорбент і транспортує розділювані компоненти суміші, вимиваючи їх із колонки або шару.

    2. (у хімії та лабораторній практиці) Розчинник або суміш розчинників, що використовується для елюювання — вилучення речовини з сорбенту шляхом промивання.

  • впрошування

    1. Дія за значенням дієслова «впрошувати»; набуття чогось шляхом наполегливого прохання, вимогливого домагання або тривалого вмовляння.

    2. (у спеціальному вжитку) В юриспруденції — процес або спосіб отримання зізнання, свідчень, інформації шляхом психологічного тиску, нав’язування певних відповідей, що суперечить принципам добровільності та може бути кваліфіковано як неправомірний вплив.

  • впрохування

    Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.

  • гексози

    1. Органічні сполуки з групи вуглеводів (цукрів), молекули яких містять шість атомів вуглецю; до гексоз належать, зокрема, глюкоза, фруктоза, галактоза.

  • елювій

    Елювій — продукт вивітрювання гірських порід, що залишається на місці свого утворення, не зміщений водою, вітром чи льодовиком.

  • впроваджування

    1. Дія за значенням дієслова “впроваджувати”; запровадження, упровадження, введення чогось нового (наприклад, технологій, методів, систем, порядків) у певну сферу діяльності з метою їх практичного застосування та використання.

    2. Процес практичної реалізації, освоєння та застосування інновацій, знань, ідей, що передбачає їх поступове введення в дію, звичку або обіг.