Древослів

Словник Української Мови

елювіальний

[ɛljuʋiɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:Е

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Пов’язаний з елювієм, що стосується елювію; властивий елювію.

  2. (Геологія) –

    (геол.) Утворений внаслідок вивітрювання гірських порід на місці їх залягання (про корисні копалини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. елювіальний, р. елювіального, д. елювіальному, з. елювіального, о. елювіальним, м. елювіальнім

Більше записів