Словник Української Мови
Всмажування — процес тривалого обсмажування продуктів (переважно м’яса) на повільному вогні до утворення хрусткої скоринки, часто з використанням жиру або олії.
Всмажування — кулінарний термін, що означає доведення страви (особливо м’ясної) до готовності шляхом інтенсивного теплового впливу з метою отримання характерного смаку, аромату та рум’яного вигляду.
1. (геол.) Пов’язаний з гелобією — гіпотетичною первісною земною кулею, що передувала формуванню сучасних геосфер; стосовний до раннього етапу розвитку Землі.
2. (палеонт.) Стосний до гіпотетичного найдавнішого живого організму (гелобію), який, за припущеннями, міг існувати на ранній Землі.
Елітри — тверді надкрила у деяких комах (переважно у жуків), що прикривають у спокійному стані задні крила та черевце.
1. Дія за значенням дієслова вслухатися — намагання уважно розібрати, розпізнати щось на слух; уважне, напружене слухання.
2. (у переносному значенні) Глибоке, медитативне зосередження на внутрішніх відчуттях, станах, рухах душі або на суті явища, процесу.
1. Представник елліністичної культури, прихильник еллінізму; той, хто наслідує грецькі звичаї, мову чи ідеї, особливо в античну добу.
2. Ученець, фахівець з античної грецької (еллінської) історії, культури або мови; еллініст.
3. У давнину: грекомовний юдей або представник іншого народу, який прийняв грецьку культуру та спосіб життя після завоювань Олександра Македонського.
Вслужливість — властивість за значенням прикметника “вслужливий”; готовність охоче та швидко виконувати чиїсь доручення, намагання догодити, прислужитися.
1. Форма правління або політична система, при якій влада належить еліті — обмеженому колу осіб, що вважаються найкращими за якостями, здібностями або соціальним статусом.
2. Сукупність представників правлячої еліти, які фактично здійснюють владу в державі.
Вслуговування — дія за значенням дієслова вслуговувати, тобто надання послуг, обслуговування когось або чогось.
Вслуговування — у системі соціального забезпечення: період роботи або іншої діяльності, що враховується при призначенні пенсії чи інших соціальних виплат.
1. Який належить до еліти, властивий їй; призначений для еліти.
2. Найкращий за своїми якостями, відмінний; відборний, першосортний.
3. Такой, що вирізняється високою кваліфікацією, особливими здібностями або досягненнями (про групу людей, підрозділ тощо).
1. Властивість за значенням дієслів “вславляти” та “вславити”; стан, коли когось або щось прославляють, вшановують, оспівують.
2. (заст. та книжн.) Слава, почесть, велич, які здобуті внаслідок всесвітнього визнання; стан прославленості.