Емакімоно — традиційний японський сувій, що являє собою рулон ілюстрованого паперу або шовку з текстом або малюнками, який розгортається горизонтально для перегляду.
-
гелопланктон
Гелопланктон — планктон, що мешкає в гелієво-кисневих середовищах, зокрема в глибоких водах океанів, де високий вміст гелію впливає на фізіологію організмів.
-
всмоктувач
1. Пристрій або механізм, призначений для всмоктування рідини, газу, пилу тощо; частина технічної системи, що забезпечує втягування чогось всередину.
2. (у техніці) Робочий орган насоса, вентилятора, пилососа тощо, що створює розрідження для засмоктування рідини або повітря.
3. (у біології, медицині) Орган або структура, що виконує функцію активного поглинання рідин або розчинених речовин (наприклад, кореневий волосок рослини, ворсинки кишечнику).
-
всмоктуваність
Всмоктуваність — властивість пористого матеріалу (наприклад, гірської породи, бетону, цегли) поглинати та утримувати рідину (переважно воду) внаслідок капілярних сил.
-
всмоктування
1. Дія за значенням дієслова всмоктувати; процес затягування рідини або газу всередину чогось під дією розрідження або капілярних сил.
2. (у фізіології) Поглинання, абсорбція рідин або розчинених речовин тканинами живого організму, зокрема в кишечнику.
3. (переносно) Інтенсивне засвоєння, сприйняття знань, інформації, ідей.
-
ема
1. Скорочена назва Європейської медичної агенції (англ. European Medicines Agency, EMA) — органу Європейського Союзу, що відповідає за наукову оцінку, нагляд і контроль безпеки лікарських засобів для людей та тварин на єдиному ринку ЄС.
2. Скорочення від “емаль” (рідко), що вживається в розмовній мові для позначення емалевої фарби, емальованого покриття або самої емалі (щільна склоподібна маса, що покриває поверхню металу, кераміки тощо).
-
гелонім
1. Назва давньогрецького міста-колонії на північному узбережжі Чорного моря, що існувало з VI по III ст. до н.е. на території сучасної України (біля села Більське Полтавської області); столиця племінного союзу гелонів.
2. У сучасній українській історичній науці та археології — умовна назва великого скіфського городища (Більського городища), ототожнюваного з містом Гелон, згаданим Геродотом.
-
всмоктувальність
Всмоктувальність — властивість пористих матеріалів (наприклад, ґрунту, бетону, цегли) вбирати та утримувати в собі рідину (воду, розчини) внаслідок капілярних сил.
-
всмоктаність
Всмоктаність — властивість гірських порід або ґрунтів вбирати та утримувати рідину (переважно воду) за рахунок капілярних сил.
-
ем
1. Назва літери «м» в українському алфавіті.
2. У мовознавстві: позначення носового голосного переднього ряду середнього підняття (M), що існував у праслов’янській та давньоукраїнській мовах і відображений на письмі літерою «ѧ» (юс малий).