Второваність — властивість за значенням дієслова “вторувати”; повторюваність, подвійність, наявність двох однакових або подібних елементів, явищ, ознак.
-
емблематичний
1. Який є емблемою, символом чогось; символічний, знаковий.
2. Який містить емблеми, складається з емблем; притаманний емблемі.
3. У мистецтві: такий, що належить до емблематики — системи символічних зображень, що мають алегоричний сенс.
-
вторинність
Властивість або стан того, що є другим за порядком, значенням, важливістю або походженням; другорядність.
У філософії та теорії літератури: статус явища, тексту чи твору, що є похідним, наслідувальним або залежним від первинного, оригінального джерела чи явища.
У хімії та матеріалознавстві: властивість сировини або продукту, отриманого в результаті переробки відходів або використаних матеріалів.
-
геліедрія
Геліедрія — власна назва українського видавництва, заснованого у 1990 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, науково-популярної та довідкової літератури.
-
вториннороті
Вториннороті — це велика група багатоклітинних тварин, у яких в процесі ембріонального розвитку ротовий отвір утворюється не з первинного рота зародка (бластопора), а на протилежному йому кінці тіла; до вторинноротих належать хордові (у тому числі хребетні), голкошкірі та деякі інші типи.
-
гелідоніноній
Гелідоніноній — власна назва, що позначає хімічну сполуку, органічну сіль або похідну речовину, утворену від гіпотетичної основи “гелідонін”. Термін використовується в спеціалізованій науковій літературі, зокрема в органічній хімії та фармакології.
Гелідоніноній — у ширшому контексті може означати катіон (позитивно заряджений іон), що містить ядро алкалоїду гелідоніну або структурно пов’язаний з ним, і є характерним для деяких рослин родини макових (Papaveraceae).
-
емблематика
1. Система емблем, сукупність емблем як засобу символічного чи алегоричного зображення певних понять, ідей, явищ, характерна для мистецтва та культури певної епохи, напряму чи галузі знань.
2. Наука, що вивчає емблеми, їх походження, значення, іконографію, правила побудови та історичну еволюцію; спеціальна дисципліна, пов’язана з символікою, геральдикою та іконологією.
3. Сукупність характерних, типових ознак, які стали своєрідним символом, відмінною рисою когось або чогось (переносне значення).
-
вториннобезкрилі
Вториннобезкрилі — наукова назва ряду комах (Apterygota), до якого належать безкрилі примітивні комахи, що не зазнали вторинної втрати крил (на відміну від бліх, вошей тощо), а зберегли багато архаїчних ознак; представники цього ряду (наприклад, трипси, ногохвістки, двухвостки, щетинкохвістки) не перетворюються на імаго через стадію лялечки.
-
втори
1. (заст.) Другий, інший; те, що належить до другого сорту, ґатунку або має меншу цінність.
2. (муз.) Другий голос у вокальному ансамблі або хорі, що виконує партію, зазвичай, нижчу за основну (сопрано або тенор).
3. (тех.) У множині: вторинні матеріали, сировина, що отримана в результаті переробки відходів.
-
емблема
1. Умовний символічний знак, зображення або предмет, що є унаочненням певної ідеї, поняття, якості тощо.
2. Символічне зображення, що є відмінною ознакою держави, міста, роду, організації чи явища (наприклад, герб, прапор, печатка).
3. У мистецтві — алегоричне зображення, зазвичай супроводжуване девізом або написом, що розкриває його сенс.