вторинність

Властивість або стан того, що є другим за порядком, значенням, важливістю або походженням; другорядність.

У філософії та теорії літератури: статус явища, тексту чи твору, що є похідним, наслідувальним або залежним від первинного, оригінального джерела чи явища.

У хімії та матеріалознавстві: властивість сировини або продукту, отриманого в результаті переробки відходів або використаних матеріалів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |