Словник Української Мови
1. Частина кінської збруї, що складається з ременів, які надіваються на голову коня для керування ним; за допомогою вудил, прикріплених до вуздечки, вершник передає сигнали коневі.
2. В анатомії: тонка складка слизової оболонки, що з’єднує дві частини органу, обмежуючи їх рухливість (наприклад, під’язикова вуздечка, вуздечка верхньої губи).
3. Переносно: будь-яке обмеження, засіб стримування чи контролю над ким-небудь або чим-небудь.
1. Який стосується одночасно емоційного забарвлення та змістового наповнення (про вислів, текст, твір мистецтва тощо).
2. Який поєднує в собі емоційну силу та глибину змісту.
1. Частина кінської збруї, що складається з наголовника, вудил і поводів, якою керують конем.
2. Переносно: обмеження, заборона або засіб контролю, що стримують чи регулюють діяльність, поведінку, розвиток чогось.
Галузь астрофізики, що вивчає Сонце як зорю: його будову, фізичні процеси в надрах та атмосфері, активність, вплив на навколишній космічний простір (геліосферу) та на планети Сонячної системи.
1. Військовий вищий навчальний заклад, який готує офіцерські кадри з вищою військовою освітою для окремих видів збройних сил (наприклад, повітряних, медичних, інженерних тощо).
2. Скорочена назва науково-дослідного інституту, установи або підприємства, що вживається в складних офіційних найменуваннях (наприклад, проектний вуз).
1. Пов’язаний з емоційними реакціями та образами, що виникають у свідомості непідконтрольно, на основі особистого досвіду або уявлень, а не логічного аналізу.
2. Характерний для мистецтва, творчості або сприйняття, де домінують чуттєвість, внутрішні переживання та вільні поетичні зв’язки між поняттями.
Фахівець у галузі геліофізики, який вивчає Сонце, його будову, фізичні процеси в ньому, сонячну активність та її вплив на Сонячну систему, зокрема на космічну погоду.
Вужівка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Вужівка — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Волинській області.
1. Родовий відмінок множини від слова “вужа” — змія родини вужових, що характеризується неотруйністю та видовженим тілом.
2. Родовий відмінок множини від слова “вуж” — застаріла або діалектна назва гадюки звичайної, отруйної змії.
3. У старовинних текстах або фольклорі може вживатися в значенні родовий відмінок множини від “вуж” як міфічна істота, змій.
1. Який стосується емоцій, пов’язаний з ними; що виражає сильні почуття, переживання.
2. Схильний до бурхливих проявів почуттів, підвищено чутливий; дуже чутливий, вразливий.
3. Який викликає сильні почуття, переживання; що має велику силу емоційного впливу.