1. Частина кінської збруї, що складається з ременів, які надіваються на голову коня для керування ним; за допомогою вудил, прикріплених до вуздечки, вершник передає сигнали коневі.
2. В анатомії: тонка складка слизової оболонки, що з’єднує дві частини органу, обмежуючи їх рухливість (наприклад, під’язикова вуздечка, вуздечка верхньої губи).
3. Переносно: будь-яке обмеження, засіб стримування чи контролю над ким-небудь або чим-небудь.