Словник Української Мови
Гематинон — рідкісна назва для типу середньовічного скла, яке має глибокий червоний колір завдяки додаванню оксидів міді або золота, часто використовувалося для виготовлення дорогих вікон та мозаїк.
Гематинон — у хімії та технології: історична назва для оксиду заліза (Fe₂O₃), пігменту червоного кольору, відомого також як червоний залізняк або червона охра, що застосовувався у фарбуванні та поліруванні.
Вутлість — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Пігмент, що утворюється в результаті окиснення гемоглобіну, має коричневий колір і є складовою частиною деяких пігментів жовчі; гемін.
2. Штучний пігмент, одержаний з гемоглобіну, який застосовується в мікроскопічній техніці для фарбування препаратів.
Пристрій або механізм, призначений для створення емульсій — однорідних сумішей двох рідин, що зазвичай не змішуються (наприклад, олії та води), шляхом інтенсивного диспергування однієї рідини в іншій у вигляді дрібних крапель.
Харчова добавка (речовина природного або синтетичного походження), яка забезпечує утворення та стабільність емульсій у харчових продуктах, запобігаючи розшаруванню суміші.
ВУТКА — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
Вутеня — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
1. (мед.) Лікарський засіб у формі емульсії, призначений для внутрішнього або зовнішнього застосування.
2. (тех., хім.) Стабілізована дисперсна система (емульсія), що використовується в промисловості, наприклад, емульсія нафти у воді або емульсійний вибуховий матеріал.
ВУТ — абревіатура від «високоміцний, універсальний, термостійкий», що позначає марку конструкційної сталі, призначеної для виготовлення деталей, які працюють у широкому діапазоні температур.
ВУТ — скорочене найменування Волинського університету технологій (м. Луцьк).
Гематидроз — рідкісний медичний стан, при якому через потові залози виділяється піт, що містить домішки крові або кров’янистий компонент, що надає йому червонувате або коричневе забарвлення.
Емульсатор — стабілізатор емульсій, речовина, що сприяє утворенню та підтриманню стійкості емульсій, запобігаючи злипанню диспергованих частинок (наприклад, крапель жиру у воді або води у жирі).
Емульсатор — технічний пристрій або апарат, призначений для приготування емульсій шляхом інтенсивного перемішування, диспергування або гомогенізації двох або більше рідин, що не змішуються.