Словник Української Мови
1. Біологічний вид, рід або інша систематична група організмів, що поширені лише у певному обмеженому географічному регіоні (наприклад, на острові, у певній гірській системі, країні) і ніде більше не зустрічаються в природі.
2. У медицині — постійне існування інфекційної хвороби або її збудника на певній території, обумовлене місцевими природними та соціальними умовами.
Гемокситензіометр — медичний прилад для одночасного вимірювання артеріального тиску та насичення крові киснем (сатурації), що зазвичай виконує функції як тонометра, так і пульсоксиметра.
1. Математичний термін, що позначає число, від якого віднімають інше число (від’ємник) у дії віднімання; зменшуване.
2. Технічний термін, що позначає елемент, деталь або пристрій, призначений для від’єднання, від’єднання, відділення однієї частини механізму чи системи від іншої.
1. Дія за значенням дієслова “від’єднувати”; відокремлення, відділення однієї частини від цілого, роз’єднання.
2. У техніці, електротехніці: переривання електричного кола, припинення контакту; вимикання.
3. У хімії: процес відокремлення, виділення певної речовини або компонента з суміші.
1. Ендек — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Волинській області.
2. Ендек — власна назва села в Україні, розташованого на берегах однойменної річки у Володимирському районі Волинської області.
Метод лабораторного дослідження крові, що полягає у визначенні концентрації гемоглобіну та кількості еритроцитів за допомогою спеціального приладу — гемоксиметра.
1. Дія за значенням дієслова від’єднати; припинення зв’язку, з’єднання з чимось, відокремлення.
2. Техн. Процес або результат роз’єднання, відокремлення складових частин механізму, вузла, електричного кола тощо.
3. Політ. Вихід із складу держави, союзу або іншої політичної структури з метою утворення незалежної одиниці; сецесія.
1. (у геології) Пов’язаний з ендархією — процесом утворення гірських порід, при якому мінерали кристалізуються з магми внаслідок її охолодження всередині земної кори.
2. (у геології) Створений внаслідок такого процесу; внутрішньомагматичний (про гірські породи, родовища корисних копалин тощо).
1. У міфології та фольклорі — злий дух, демонічна істота, що вважається уособленням зла, лиха, хвороби або смерті; часто асоціюється з нечистою силою.
2. У переносному значенні — про людину, яка своїми вчинками, характером чи зовнішністю викликає огиду, страх або асоціюється з чимось злим, огидним.
Гемоксиломіцети (Haemoxylum icetes) — рід деревних рослин родини бобових (Fabaceae), поширених у тропічних регіонах, відомих як джерело цінної червоної деревини (так зване “бразильське дерево” або “сандалове дерево”).