Словник Української Мови
1. У католицькій церкві — богослужіння, що відбувається напередодні великих свят або недільних днів, часто ввечері або вночі; також називається нічною службою.
2. У західній християнській традиції — період духовного спостереження та молитви, нічне бдіння, особливо напередодні великих релігійних свят (наприклад, Великодня або Різдва).
3. У ширшому, історичному значенні — нічне вартування, сторожа або бдіння, часто з релігійним або церемоніальним підтекстом.
Вігільність — властивість за вігільний; стійкість, непохитність, твердість у відстоюванні своїх переконань, принципів.
ендартеріїт — запальне захворювання внутрішньої оболонки (інтіми) артерії, що часто призводить до звуження або закупорки судини.
1. Патологічний стан, що характеризується збільшенням кількості формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів) щодо об’єму плазми, що призводить до згущення крові; часто є наслідком зневоднення організму, опіків або шоку.
2. У лабораторній практиці — метод або процес штучного згущення крові (наприклад, шляхом відстоювання або центрифугування) для дослідження її формених елементів.
Вігран — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Хірургічна операція, що полягає у видаленні внутрішньої оболонки (інтіми) артерії разом з атеросклеротичною бляшкою для відновлення прохідності судини.
Вігонь — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській територіальній громаді.
Медичний прилад для вимірювання швидкості та інших показників згортання крові (гемокоагуляції) in vitro, що використовується для діагностики порушень у системі гемостазу.
1. (історичне) Назва одного з племен англосаксів, що брало участь у завоюванні Британії у V–VI століттях та заснувало Королівство Кент.
2. (політичне, історичне) Назва політичної партії у Великій Британії (XVII–XIX ст.), що відстоювала обмеження королівської влади на користь парламенту; попередниця Ліберальної партії.
1. Медичний термін, що означає запалення внутрішньої оболінки серця (ендокарда), часто інфекційного походження; синонім до «ендокардит».
2. В анатомії та патології — запальний процес, що охоплює внутрішню вистилку (ендотелій) артерії, зокрема аорти.