Словник Української Мови
Відбрунькування — процес видалення бруньок (окуляційних щитків) з підщепи при щепленні рослин способом окуліровки для запобігання проростанню дички.
Відбрунькування — дійсна назва одного з етапів технологічного процесу в садівництві та виноградарстві, що закріпилася як професійний термін.
1. (заст., діал.) Зменшувально-пестлива форма від слова “гемон” — невеликий демон, чортеня, злий дух невеликої сили або химерна, пустотлива істота.
2. (перен., розм.) Про пустотливу, неслухняну, жваву дитину або малу тварину; бешкетник, непосида.
1. Дія за значенням дієслова “відбракувати”; бракування, відкидання чогось як такого, що не відповідає певним вимогам, нормам або стандартам.
2. Результат такої дії; сукупність відбракованих предметів, одиниць продукції тощо.
Ендоаск — власна назва персонажа з відеогри “Hollow Knight”, одного з головних героїв, брата-близнюка головного персонажа на ім’я Привид.
Ендоаск — власна назва персонажа з відеогри “Hollow Knight”, один із стародавніх богів-вищістот (Вищих істот) у всесвіті гри, що має вигляд величезного білого істоти з довгими щупальцями та багатогранним оком.
Процес відбору та відхилення предметів, продукції або матеріалів, які не відповідають встановленим стандартам, нормам або технічним умовам.
У біології та селекції — усунення з подальшого розведення або використання особин, що мають небажані ознаки або дефекти.
У технологічних процесах — дія зі сортування та відокремлення бракованих одиниць від придатних на етапі виробництва або контролю якості.
1. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для відбору частини чогось із загального потоку, об’єму чи системи (наприклад, відбірник проб, відбірник потужності).
2. (спец.) Особа, яка займається відбором, сортуванням або оцінкою чогось за певними критеріями (наприклад, відбірник сільськогосподарської продукції, відбірник матеріалів).
1. Паразитарне захворювання тварин (переважно великої рогатої худоби, овець, кіз), спричинене нематодами роду Haemonchus, які паразитують у сичужку, що супроводжується анемією, набряками та порушенням травлення.
2. Ветеринарний термін для позначення гельмінтозу, збудником якого є кровосисні волосоголовці (гемонхи), що призводить до геморагічного гастроентериту та виснаження організму.
Хірургічна операція, що полягає у вшиванні внутрішньої оболонки (ендотелію) аневризматично розширеної ділянки стінки артерії для відновлення її нормального просвіту та міцності.
1. Технічний термін, що означає процес створення борту (загнутого краю) на листовому матеріалі, зокрема металевій заготовці, для підвищення її жорсткості або з’єднання з іншими деталями.
2. У шинному виробництві — операція щільного притискання країв покришки до обода колеса під час її монтажу.
3. У медицині та біології — процес відділення, відшарування або відокремлення певної структури (наприклад, плаценти після пологів) від прилеглих тканин.