Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. Технічний термін у гірничій справі, що означає масу пустої породи, яку виймають разом з корисними копалинами і відвозять у спеціально відведене місце (відвал).
3. Рідше вживана назва для самого процесу відвалювання або місця скидання чогось (наприклад, снігу).
1. Технічна споруда або ділянка для зберігання та утилізації відходів гірничого виробництва (пустої породи, шлаків тощо).
2. Велика купа, насип або тераса з такої пустої породи, що утворилася в результаті гірничих робіт.
3. У сільському господарстві — пласт землі, перевернутий плугом при оранці.
4. Рідко вживане позначення віддаленої, глухої місцевості (переносне значення).
Геморетракціометр — медичний пристрій для вимірювання швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) у пробі крові, що є одним з лабораторних показників запального процесу в організмі.
1. (у біології, медицині) Такий, що має внутрішнє походження; що виникає або утворюється всередині організму, тканини, клітини або внаслідок внутрішніх причин (про речовини, процеси, фактори тощо); протилежне до екзогенний.
2. (у геології) Пов’язаний із внутрішніми силами Землі; такий, що обумовлений процесами в надрах планети (про геологічні явища, наприклад, рух літосферних плит, вулканізм, гороутворення).
3. (у соціальних та економічних науках) Обумовлений внутрішніми факторами, закономірностями та взаємозв’язками певної системи (наприклад, економіки, суспільства), а не зовнішніми впливами.
1. Дія за значенням дієслова «відважувати»; зважування певної кількості чогось від загальної маси, відокремлення за вагою.
2. (переносне) Обдумування, зважування всіх обставин, прийняття рішення після роздумів, особливо ризикованого.
3. (техн.) Процес визначення ваги чогось за допомогою вагів або інших приладів; контрольне зважування.
Геморезистометр — медичний прилад для вимірювання опору (резистентності) крові або кровоносних судин потоку крові, що застосовується для діагностики стану периферичної гемодинаміки.
Відважність — моральна якість людини, що полягає в здатності подолати страх і небезпеку, діяти рішуче та самовіддано в складних, загрозливих обставинах.
Відважність — рішучість і сміливість у вчинках, поведінці; мужність, хоробрість.
1. (геол.) Пов’язаний з ендогенезом, тобто з процесами утворення гірських порід, корисних копалин або форм рельєфу, що відбуваються в надрах Землі завдяки її внутрішній енергії (наприклад, магматизм, метаморфізм, тектонічні рухи).
2. (біол., мед.) Пов’язаний з ендогенезом як процесом розвитку або виникнення чого-небудь з внутрішніх причин; внутрішньо зумовлений, що має внутрішнє походження (про фактори, процеси, захворювання тощо).
1. Дія за значенням дієслова “відваджувати”; позбавлення когось, чогось від чогось шкідливого, небажаного, звички тощо.
2. (у медицині) Лікувальний процес, спрямований на усунення залежності від алкоголю, наркотичних речовин, тютюну тощо; детоксикація.
Геморезистографія — медичний діагностичний метод, що полягає у графічній реєстрації змін опору (резистентності) тканин організму до електричного струму високої частоти, які обумовлені пульсовими коливаннями їхнього кровонаповнення; використовується для дослідження периферичного кровообігу.