Словник Української Мови
Буква
1. Технічна споруда або ділянка для зберігання та утилізації відходів гірничого виробництва (пустої породи, шлаків тощо).
2. Велика купа, насип або тераса з такої пустої породи, що утворилася в результаті гірничих робіт.
3. У сільському господарстві — пласт землі, перевернутий плугом при оранці.
4. Рідко вживане позначення віддаленої, глухої місцевості (переносне значення).
Приклад 1:
Відвал загальною площею 11,4 га знаходився між шахтами «Благодатна» і «Павлоградська» (Дніпропетровська область, Павлоградський район). Конструкції едафотопу були створені в результаті технічного етапу рекультивації, коли на фітотоксичну шахтну породу, що винесена на денну поверхню у відвали, відсипалася ґрунтова маса чорно зему звичайного та розкривні гірські породи у різній послідовності та потужності.
— Тютюнник Григорій, “Вир”