Словник Української Мови
Ендоетнонім — власна назва народу, країни, місцевості або мови, яку вживають представники цього народу або жителі цієї території для самоназви (наприклад, “українці”, “Україна”, “Deutschland”, “Nihon”).
Ендоетнонім — лінгвістичний термін, що позначає внутрішню, автохтонну назву етносу або країни, на противагу екзоетноніму — назві, що вживається іншими народами.
1. Дія за значенням дієслова “відвоювати”; завоювання назад, повернення собі силою того, що було втрачено.
2. Отримання, здобуття чогось в результаті боротьби, наполегливих зусиль.
1. (діал.) Поворот, повернення назад; зворотний шлях.
2. (діал.) Відворотний шлях, відхід; можливість відступити, відійти.
3. (діал., перен.) Поворот у розвитку чого-небудь, перелом.
Гемотоксини — токсичні речовини (зокрема, ферменти антигенного характеру), що містяться в отруті деяких змій, комах, павукоподібних та інших тварин і спричиняють руйнування еритроцитів (гемоліз), пошкодження судинної стінки, порушення згортання крові та інші патологічні зміни в крові та кровотворних органах.
1. Властивість того, що викликає відразу, огиду, фізичну чи моральну неприязнь; огидність, бридкість.
2. Відчуття відразності, огиди до когось або чогось; антипатія.
1. (у фізиці та хімії) такий, що потребує поглинання енергії ззовні для перебігу процесу; що відбувається з підведенням енергії (про реакцію, процес).
2. (у біохімії) такий, що супроводжується поглинанням вільної енергії, наприклад, з АТФ (про метаболічні процеси).
1. Віддалена, відокремлена частина чогось, переважно про місцевість (наприклад, лісовий відворот, сільський відворот).
2. Застаріла назва відворотного суглоба в анатомії — суглоба, що забезпечує рух кінцівки або частини тіла вбік від серединної лінії тіла (абдукція).
3. У техніці — деталь або вузол механізму, призначений для зміни напрямку руху, сили або передачі обертання (наприклад, відворот ременя, канату).
Гемотоксин — токсична речовина, що уражає кров або кровотворні органи, здатна викликати руйнування еритроцитів (гемоліз), порушення згортання крові або пошкодження інших компонентів крові.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Застаріла назва для пристрою або дії, пов’язаної з відволіканням, відтягуванням чогось; відволікання.
Розділ екології, що вивчає внутрішнє середовище живого організму, взаємодію між його органами, тканинами, клітинами та населяючими його мікроорганізмами (мікробіотою).