1. (діал.) Поворот, повернення назад; зворотний шлях.
2. (діал.) Відворотний шлях, відхід; можливість відступити, відійти.
3. (діал., перен.) Поворот у розвитку чого-небудь, перелом.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Поворот, повернення назад; зворотний шлях.
2. (діал.) Відворотний шлях, відхід; можливість відступити, відійти.
3. (діал., перен.) Поворот у розвитку чого-небудь, перелом.
Приклад 1:
Товариші поперли за ним, і відворіт монголів швидко перемінився на пополох і безладну втіканину. А товариші гнали слідом за ними, валячи одного за другим іззаду на землю.
— Невідомий автор