Ендоетнонім — власна назва народу, країни, місцевості або мови, яку вживають представники цього народу або жителі цієї території для самоназви (наприклад, “українці”, “Україна”, “Deutschland”, “Nihon”).
Ендоетнонім — лінгвістичний термін, що позначає внутрішню, автохтонну назву етносу або країни, на противагу екзоетноніму — назві, що вживається іншими народами.