Словник Української Мови
Відвідуваність — властивість за значенням дієслова «відвідувати»; факт чи регулярність відвідування кого-, чого-небудь.
Відвідуваність — кількість відвідувачів (у театрі, музеї, на виставці, курсах тощо) за певний період; показник інтересу публіки до чогось.
1. Дія за значенням дієслова “відвідувати”; прихід, приїзд кудись із метою побачити когось, щось, побувати десь (наприклад, у гостях, у театрі, на заняттях).
2. Періодичне або систематичне перебування десь з певною метою (наприклад, навчання, лікування, огляд).
Ендокапілярит — власна назва рідкісного мінералу, гідроксид-сульфат міді з хімічною формулою Cu₃(OH)₂(SO₄)·7H₂O, який кристалізується в моноклінній сингонії. Названий на честь типового місцезнаходження — копальні Ендокапіляр (Endokapilar) в Намібії.
Відвідничка — власна назва, термін, що позначає спеціалізований ручний інструмент (ключ) для монтажу та демонтажу відвідних кілець (відвідниць) у механізмах, зокрема в автомобільних двигунах.
Гемотроф — організм, який отримує живлення через кров іншого організму; кровоживний паразит (наприклад, воша, кліщ, п’явка).
1. (діал.) Місце, куди відводять воду; водовідвід, канава для стоку води.
2. (діал.) Пристрій або частина знаряддя (наприклад, плуга), що відводить щось убік; відвалювач, відвідний клин.
1. (біол.) Явище поїдання особою тканин власного виду, зокрема у тваринному світі.
2. (мед.) Патологічний процес, при якому організм засвоює власні тканини або продукти їх розпаду, наприклад, при деяких захворюваннях.
3. (соц., антроп.) Форма канібалізму, при якій споживаються тіла померлих родичів або членів власної соціальної групи, що часто є частиною ритуальних практик.
1. Дія за значенням дієслова “відвідати”; відвідування кого-, чого-небудь, побування в якомусь місці з метою побачити когось, щось, віддати візит.
2. Переважно у множині: перебування у лікувальному, оздоровчому або подібному закладі з метою отримання послуг (наприклад, медичних), що не потребує стаціонарного розміщення.
3. Заст. (також у множині) Офіційний візит, обряд відвідування родичів, знайомих з нагоди свята, важливої події (наприклад, весілля, похорону).
1. Медична процедура переливання цільної крові або її компонентів (плазми, еритроцитів, тромбоцитів) від донора реципієнту з метою відновлення об’єму циркулюючої крові, її складу та функцій.
1. Той, хто відвідує когось або щось, буває десь у гостях, з метою побачити, зустрітися, ознайомитися; гість, відвідувач.
2. (у спеціальному контексті, наприклад, музейний, бібліотечний) Особа, яка перебуває в установі, закладі з метою ознайомлення з експозицією, користування послугами тощо; відвідувач.