1. Мінерал класу силікатів, рідкісний боросилікат кальцію та натрію, що кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь радянського геолога Олександра Барсанова.

2. Застаріла назва мінералу данбурит, кальцієво-боросилікатного складу.

1. Велика хижа кішка родини котячих (Panthera uncia), що мешкає в горах Центральної Азії; має світле, сірувато-кремове хутро з темними плямами у вигляді розеток, також відома як ірбіс або сніговий барс.

2. Застаріла або поетична назва леопарда (Panthera pardus) — великої хижої кішки із жовтуватим хутром, вкритим чорними плямами у вигляді кілець.

3. Переносно: про людину, яка відзначається силою, спритністю, сміливістю або невловимістю.

1. Район або квартал у містах іспаномовних країн, особливо в Іспанії та країнах Латинської Америки, що часто має свою власну соціальну та культурну ідентичність.

2. У Сполучених Штатах Америки — іспаномовна частина міста, район компактного проживання латиноамериканської діаспори.

1. Стиль пива, що виготовляється за технологією витримки та дозрівання у великих дерев’яних бочках (баррелах) при порівняно високих температурах, що надає напою характерні окисні, винні, кислуваті ноти та аромати, часто з нотками дикого меду, світлих фруктів або печива.

2. Напрям у крафтовому пивоварінні, що відтворює історичні методи англійських пивоварень XVIII–XIX століть, де пиво довго дозрівало в дубових чанах у неопалюваних приміщеннях (хаузах), набуваючи унікальних властивостей завдяки диким дріжджам та бактеріям.

1. (в мистецтві) художня якість, що поєднує риси бароко (динамізм, емоційну напруженість, виразність форм) з чутливістю, ніжністю, іноді сентиментальністю; характерна ознака перехідного стилю від бароко до рококо в європейському мистецтві XVIII століття.

2. (переносно) властивість характеру або манера поведінки, що відзначаються поєднанням витонченої, дещо театральної емоційності, пафосу з надмірною ніжністю, схильністю до зворушливості.

1. Сукупність художніх ознак, властивих стилю бароко, що виражається у вишуканості, динамічності, емоційній напруженості, контрастності, складності форм та прагненні до величі.

2. Абстрактна властивість, яка характеризує явище, твір мистецтва, літератури тощо як таке, що має рими бароко; наявність у чомусь барокових рис.

1. Власна назва: прізвище українського походження.

2. Рідкісне, застаріле позначення робітника, який працює на барці (невеликому річковому судні для перевезення вантажів).

Бароциклонометр — метеорологічний прилад для автоматичного вимірювання та реєстрації атмосферного тиску, напряму та швидкості вітру, а також інших параметрів з метою виявлення та аналізу циклонічних утворень (циклонів).

1. (в архітектурі) Центральна точка або вісь симетрії барокового ансамблю, будівлі чи інтер’єру, навколо якої організовано простір і де часто розташовується головний акцент композиції (наприклад, вівтар у церкві, монумент на площі).

2. (в мистецтвознавстві) Узагальнена назва для географічного чи культурного центру, де виник, розвивався або був особливо поширений стиль бароко (наприклад, “бароцентрами Європи” можуть називати Рим, Прагу, Вільно).

1. (у ботаніці) поширення насіння або плодів рослин за допомогою сили тяжіння, коли дозрілі плоди опадають на землю під власною вагою.