барочник

[bɑrot͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Власна назва: прізвище українського походження.

  2. (Історія) –

    Рідкісне, застаріле позначення робітника, який працює на барці (невеликому річковому судні для перевезення вантажів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барочник, р. барочника, д. барочникові, з. барочника, о. барочником, м. барочникові, к. барочнику

Більше записів