Значення
- (Мистецтво) –
(в мистецтві) художня якість, що поєднує риси бароко (динамізм, емоційну напруженість, виразність форм) з чутливістю, ніжністю, іноді сентиментальністю; характерна ознака перехідного стилю від бароко до рококо в європейському мистецтві XVIII століття.
- (Психологія) –
(переносно) властивість характеру або манера поведінки, що відзначаються поєднанням витонченої, дещо театральної емоційності, пафосу з надмірною ніжністю, схильністю до зворушливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. барочутливість, р. барочутливості, д. барочутливості, з. барочутливість, о. барочутливістю, м. барочутливості, к. барочутливосте