бароцентр

Значення

1. (Мистецтво) –

   (в архітектурі) Центральна точка або вісь симетрії барокового ансамблю, будівлі чи інтер’єру, навколо якої організовано простір і де часто розташовується головний акцент композиції (наприклад, вівтар у церкві, монумент на площі).

2. (Мистецтво) –

   (в мистецтвознавстві) Узагальнена назва для географічного чи культурного центру, де виник, розвивався або був особливо поширений стиль бароко (наприклад, “бароцентрами Європи” можуть називати Рим, Прагу, Вільно).

Правопис та відмінювання