Словник Української Мови
1. Військова нагорода, почесний знак, яким відзначають заслуги, подвиги або відмінну службу (наприклад, орден, медаль, нагрудний знак).
2. Відмінна риса, характерна ознака, яка виділяє когось або щось серед інших; означення.
3. (у множині) Зовнішні показники, символи, що свідчать про високе становище, чин, належність до певної групи тощо.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. (у множині, заст. або діал.) Пізні, останні морози, похолодання або снігопад, що трапляються навесні після настання відлиги та початку потепління; зазимки.
Ендотромбофлебіт — запалення внутрішньої оболонки вени, що супроводжується утворенням тромбу в її просвіті.
1. Офіційний письмовий відгук, висновок або оцінка про когось або щось, що дається уповноваженою особою чи установою.
2. Рідко вживана форма слова “відгук” — реакція, відповідь, думка, висловлена щодо когось або чогось.
1. (медич.) односторонній тремор, коливальні рухи, що охоплюють лише одну половину тіла (наприклад, праві або ліві кінцівки), часто пов’язаний з ураженням центральної нервової системи.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. (заст., діал.) Невелика ділянка землі, що відокремлена від основного масиву; обрізок, клаптик землі, часто невисокої якості.
1. (у медицині) Який стосується внутрішньої порожнини трахеї або знаходиться, вводиться в неї (наприклад, про ендотрахеальну трубку).
1. (астрономія) Процес відокремлення та відходу від Землі космічного апарату, ракети-носія тощо; здійснення старту з Землі в космос.
2. (переносно) Відчуття або стан психологічного відриву від земної реальності, повсякденності, прагнення до духовного або ментального піднесення.
Ендотоксини — це токсичні речовини, що є структурними компонентами зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій та вивільняються в навколишнє середовище лише при їхньому руйнуванні (лізисі) або розмноженні, викликаючи в організмі загальні реакції (наприклад, гарячку, запалення).
1. Звук, що лунає у відповідь на інший звук, повторення звуку внаслідок луни, відбиття звукових хвиль; відголос, луна.
2. Переносне значення: відображення, слід, ознака чого-небудь, що залишився після якоїсь події, явища; відголос.