Словник Української Мови
Ендофермент — фермент, що синтезується всередині клітини та функціонує в її внутрішньоклітинному середовищі, каталізуючи метаболічні реакції (наприклад, гліколіз, цикл Кребса).
Ендофермент — фермент, що діє на полімерну молекулу, розщеплюючи її зв’язки не з кінців, а в середині полімерного ланцюга (наприклад, ендонуклеази, ендопептидази).
Хімічна сполука, утворена двома різними металами та фосфором, що належить до класу фосфідів і має проміжний склад між монофосфідами та дифосфідами.
1. Військовослужбовець, який має державні нагороди або відзнаки.
2. Учень чи студент, який навчається на «відмінно» (застаріле, розмовне).
Ендофазія — внутрішня мова, безмовне продукування думок у формі слів у власній свідомості.
1. Власна назва української літературної премії для молодих авторів, заснованої у 2016 році Львівською обласною організацією Національної спілки письменників України.
2. Розмовне скорочення від слова «відзнака» у значенні невеликого знака, нагороди, ордена або медалі (наприклад, пам’ятна відзначка).
Геміфанерофіт — це рослина, у якої бруньки відновлення під час несприятливого періоду (наприклад, зими) розташовані на висоті від 20-30 см до понад 50 см над поверхнею ґрунту, зазвичай на основі однорічних пагонів, що не відмирають повністю.
У більш широкому розумінні — одна з категорій життєвої форми рослин за класифікацією Раункієра, що об’єднує напівчагарники та багаторічні трави з високо розташованими бруньками відновлення.
1. Офіційна назва державної нагороди України, що вручається за особливі заслуги у різних сферах суспільного життя (наприклад, почесне звання, орден, медаль, відзнака Президента України).
2. (рідше) Процес або результат нагородження такою офіційною відзнакою; урочиста церемонія вручення.
1. (у біології, про мікоризу) така, при якій гіфи гриба проникають всередину клітин кореня рослини, утворюючи внутрішньоклітинні сплетіння; внутрішньоклітинна.
2. (у біології, про організми) такий, що отримує живлення (поживні речовини) з внутрішнього середовища організму-хазяїна або з внутрішніх запасів власного організму.
1. Дія за значенням дієслова «відзначати»; святкування, урочисте споглядання якої-небудь події, дати тощо.
2. (у лінгвістиці) Процес або результат надання ознаки, маркування, виділення певного елемента мовної системи за допомогою спеціального показника (маркера).
1. (у кристалографії) — такий, що має властивість гемітропії; кристал, у якого частини можуть бути суміщені одна з одною лише за допомогою дзеркального відображення (як обличчя та руки), а не простого обертання.
2. (у ботаніці) — такий, що розрізаний або поділений навпіл; що має площину симетрії, яка ділить об’єкт на дві дзеркальні половини.