Словник Української Мови
1. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для відкачування (відсмоктування) рідини, газу або сипкого матеріалу з резервуара, ємності чи свердловини.
2. (гірн.) Робітник, який займається відкачуванням води або пульпи з гірничих виробок за допомогою спеціальних насосів (відкасних помп).
Геміцелюлоза — група складних високомолекулярних вуглеводів (полісахаридів), що разом із целюлозою та лігніном утворює основу клітинних стінок рослин, легко гідролізується розведеними кислотами та лугами.
ендофтальміт — гнійне запалення внутрішніх оболонок та структур очного яблука, що виникає внаслідок інфекції (наприклад, після проникаючих поранень ока або операцій).
1. Дія за значенням дієслів “відказати” і “відмовляти”; висловлення несхвалення, незгоди або небажання виконати чи прийняти щось; відмова.
2. Офіційна письмова або усна заява, що містить таку відмову; документ, що її засвідчує.
3. У техніці: припинення нормальної роботи механізму, приладу, системи внаслідок порушення їх функціонування; поломка, вихід з ладу.
4. У праві: відмова від заповіду або спадщини; також відмова від права на користування чим-небудь.
1. Електронно-променева трубка, призначена для перетворення оптичного зображення на електричні сигнали; основний елемент телевізійної передавальної камери.
2. Рідкісна назва самого телевізійного передавального пристрою (телекамери), що працює на основі однойменної трубки.
Геміхорея — у медицині: різновид гіперкінезу, що характеризується безладними, хаотичними, стрибкоподібними рухами, які охоплюють одну половину тіла (наприклад, руку та ногу з одного боку).
ендофлебіт — запалення внутрішньої оболонки (ендотелію) вени.
Відзолювання — процес видалення лугу (лужних сполук) з текстильних матеріалів, жирів або інших речовин після попередньої лужної обробки (золювання).
1. Технологічний процес у шкіряному виробництві, що полягає у видаленні зі шкіри вапна, залишків золення, для надання їй м’якості та підготовки до подальших операцій (наприклад, дублення).
2. У хімічній технології — видалення лугу (золу) з матеріалу після попередньої лужної обробки.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
2. (техн.) Рідка суміш, що утворюється як побічний продукт при виварюванні целюлози (у паперовій промисловості), яка містить розчинені органічні речовини та лужні компоненти.