1. Звук, що лунає у відповідь на інший звук, повторення звуку внаслідок луни, відбиття звукових хвиль; відголос, луна.
2. Переносне значення: відображення, слід, ознака чого-небудь, що залишився після якоїсь події, явища; відголос.
відзвук
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Воно мало відзвук металу, більше було схоже на механічне, ніж природне. Чим ближче я підходила до ліжка, тим більше звук ставав знайомішим.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |