1. Релігійна течія, що відокремилася від основної церкви; відступництво від офіційного віровчення.
2. Переносно: відхід від загальноприйнятих норм, принципів або ідеології; відступництво, відхилення.
Словник Української Мови
1. Релігійна течія, що відокремилася від основної церкви; відступництво від офіційного віровчення.
2. Переносно: відхід від загальноприйнятих норм, принципів або ідеології; відступництво, відхилення.
Генойші — власна назва села в Україні, що входить до складу Берегометської селищної громади Вижницького району Чернівецької області.
1. Торгова марка батарейок, що випускаються компанією “Energizer Holdings, Inc.”, однією з найбільших у світі виробників переносних джерел живлення.
2. Розмовна назва будь-якої пальчикової або мізинчикової батарейки, за аналогією з відомою торговою маркою.
3. Переносно: про людину, яка володіє надзвичайною життєвою енергією, активна, невтомна; енергійна людина.
1. Особа, яка добровільно відмовилася від своєї віри, релігійної громади або ідеології; той, хто відступив, зрадив певні переконання або принципи.
2. У релігійному контексті — християнин, який порушив вірність своїй церкві та перейшов до іншої конфесії або повністю відкинув віру; апостат.
3. У переносному значенні — той, хто відступив від певної спільноти, організації або соціальної групи, зрадивши її інтереси або ідеали; відступник, ренегат.
1. (техн.) Залишки, що утворюються під час виробництва або переробки чогось і не є основним продуктом; відходи.
2. (перен., зневажл.) Люди, які морально чи соціально деградували, опустилися; відбір.
1. Фізична скалярна величина, що є мірою різних форм руху матерії та їх перетворення, одна з основних характеристик стану фізичних систем; здатність тіла або системи виконувати роботу.
2. Загальна кількість доступних для використання ресурсів (наприклад, електричних, теплових, паливних), що забезпечують функціонування техніки, житлових та виробничих приміщень.
3. Внутрішня сила, бадьорість, працездатність, активність людини; запал, наполегливість у діяльності.
Генодерматоз — захворювання шкіри, зумовлене генетичними факторами, яке передається спадковим шляхом і проявляється різноманітними патологічними змінами шкірних покривів.
1. (геол.) Процес руйнування та відокремлення частин гірських порід від масиву під впливом вивітрювання, сили тяжіння тощо; утворення осипів, обвалів.
2. (мед., заст.) Стан, коли частина тіла (наприклад, палець, кінцівка) втрачає життєздатність і відмирає внаслідок порушення кровопостачання, гангрени або важкої інфекції; некроз із наступним самовільним відділенням мертвих тканин.
3. (перен., рідк.) Втрата зв’язку, віддалення від чогось, вихід зі складу чогось; відокремлення.
Галузь знань на стику генетики та географії, що вивчає просторове розподілення генів, генотипів та генетичних ознак у популяціях людини, тварин, рослин і мікроорганізмів, а також закономірності формування цього розподілу під впливом історичних, екологічних та еволюційних факторів.
Властивість за значенням прикметника “енергійний”; наявність великої внутрішньої енергії, сили; діяльність, сповнена рішучості, наполегливості та завзяття.