Значення
- (Фізика) –
Фізична скалярна величина, що є мірою різних форм руху матерії та їх перетворення, одна з основних характеристик стану фізичних систем; здатність тіла або системи виконувати роботу.
- (Техніка) –
Загальна кількість доступних для використання ресурсів (наприклад, електричних, теплових, паливних), що забезпечують функціонування техніки, житлових та виробничих приміщень.
- (Психологія) –
Внутрішня сила, бадьорість, працездатність, активність людини; запал, наполегливість у діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. енергія, р. енергії, д. енергії, з. енергію, о. енергією, м. енергії, к. енергіє
Походження слова (Етимологія)
Слово «енергія» походить від грецького ἐνέργεια, що означає «діяльність, сила». Його створив Арістотель від прикметника ἐνεργός («діловий, активний»), який складається з префікса ἐν- («в») та основи ἔργον («праця, діло»). Це грецьке слово споріднене з давньоіранським varazam, німецьким Werk, давньоісландським verk та вірменським gorc, усі вони означають «робота, дія». В українській мові слово відоме з XVII століття, запозичене через посередництво інших європейських мов.