Ентомезодерма — у ембріології: зародковий листок у деяких тварин (наприклад, у гребневиків), що утворюється на ранніх стадіях розвитку та дає початок як внутрішнім органам (ентодерма), так і м’язовим елементам (мезодерма).
-
геомагнітосфера
1. Область навколо Землі, утворена взаємодією магнітного поля планети з сонячним вітром, що захищає поверхню від потоку заряджених частинок та визначає структуру радіаційних поясів.
-
відтискання
1. Дія за значенням дієслова “відтискати”; механічне видавлювання, виштовхування рідини або чогось м’якого з обмеженого простору шляхом тиску.
2. У поліграфії: технологічний процес створення зображення на папері або іншому матеріалі шляхом тиску розгорятих друкарських елементів (наприклад, шрифту, кліше), що часто залишає рельєфний слід (сліпу або тиснену печатку).
3. У техніці: операція обробки металу тиском, при якій заготовка під дією преса заповнює порожнину штампа, формуючи виріб заданих обрисів.
-
відтиск
1. Відбиток, слід, який залишається на чомусь від натискання, тиснення або прилягання іншого предмета.
2. Результат процесу відтискання у поліграфії або репрографії; папірець з відображенням тексту чи зображення, отриманий за допомогою друкарського верстата, принтера, копіювального апарата тощо.
3. (У техніці, металообробці) Деталь або виріб, отриманий шляхом штампування, обтискання, кування.
4. (Переносно) Відображення, ознака, відбиток чогось невидимого, абстрактного (наприклад, думки, почуття, явища).
-
ентомезобласт
Ентомезобласт — у ембріології: внутрішній шар клітин у зародку деяких тварин (наприклад, комах), з якого розвиваються органи травної, дихальної та частини видільної систем.
-
геомагнітний
1. Пов’язаний із магнітним полем Землі, що стосується його властивостей, структури або впливу.
2. Обумовлений, викликаний або пов’язаний із змінами (збуреннями) магнітного поля Землі.
-
відтирання
1. Дія за значенням дієслова “відтирати”; механічна обробка поверхні шляхом інтенсивного тертя з метою очищення, видалення чогось або надання необхідних властивостей.
2. (техн.) Один з видів обробки матеріалів (металу, дерева, скла тощо) абразивними інструментами для досягнення високої чистоти, гладкості або точності розмірів поверхні.
-
відтинок
1. Частина лінії, обмежена двома точками; сегмент.
2. Ділянка, частина чого-небудь, що має певну просторову протяжність (наприклад, дороги, річки, маршруту).
3. Проміжок часу, певний період.
4. Військове підрозділ, окрема ділянка фронту, позиції або смуга місцевості, що призначена для оборони чи ведення бойових дій.
-
відтинання
Відтинання — процес відокремлення, відрізання частини чогось за допомогою різання або подібної механічної дії.
Відтинання — у техніці та технології: операція обробки матеріалів (наприклад, металу, пластмаси), при якій заготовку розділяють на частини за допомогою різального інструмента (різця, ножів, ножиць тощо).
Відтинання — у переносному значенні: різке припинення, переривання чогось (наприклад, розмови, процесу).
-
ентомезенхіма
Ентомезенхіма — у ембріології: вид мезенхіми, що виникає з клітин ентодерми (внутрішнього зародкового листка) у процесі ембріонального розвитку деяких тварин.