Словник Української Мови
1. Пристрій або технічна система для відтворення (програвання) звукових, відео- або мультимедійних записів, наприклад: CD-відтворювач, медіаплеєр.
2. Програмне забезпечення, призначене для відтворення аудіо- та відеофайлів на комп’ютері або іншому електронному пристрої.
3. Той, хто професійно займається відтворенням, копіюванням або реконструкцією чого-небудь (наприклад, художніх творів, історичних подій).
Ентозоон — паразитичний організм (наприклад, гельмінт, найпростіший), що живе всередині тіла іншої тварини (хазяїна).
1. Наука про будову, склад, історію розвитку Землі та процеси, що відбуваються в її надрах і на поверхні.
2. Сукупність особливостей геологічної будови, характерних для якої-небудь території.
3. Навчальна дисципліна, що вивчає основи цієї науки.
1. Властивість процесу, явища або результату, що полягає в можливості їх точного відтворення, повторення за однакових умов; повторюваність.
2. У науці, техніці та метрології — характеристика вимірювань, що означає близькість результатів вимірювань однієї й тієї ж величини, виконаних у різних місцях, різними методами, засобами та операторами, але зведених до однакових умов.
1. Дія за значенням дієслова “відтворювати”; створення чогось знову, відновлення, репродукція.
2. Відтворення, відображення дійсності в мистецтві, науці, свідомості; репрезентація.
3. Відновлення, поновлення чогось (наприклад, популяції, ресурсів) природним або штучним шляхом.
4. У техніці — процес отримання копії, відбитка, запису (зображення, звуку тощо) з оригіналу.
5. У біології — розмноження організмів, продовження життя виду.
1. (біол.) Пов’язаний з ентодермою, що стосується ентодерми; властивий їй.
2. (біол.) Утворений з ентодерми або з її похідних.
1. Стосується геології — науки про будову, склад, історію розвитку Землі та процеси, що відбуваються в її надрах.
2. Пов’язаний з будовою, складом, властивостями земної кори та інших планет, з процесами, що формують їх.
3. Характерний для певного періоду в історії розвитку Землі (наприклад, геологічна ера, геологічна епоха).
4. Пов’язаний з вивченням та практичним використанням надр Землі (корисні копалини, води тощо).
Відтворність — властивість експерименту, дослідження або технологічного процесу, що полягає в можливості отримання однакових результатів при повторенні за однакових умов.
Відтворність — здатність технічної системи, пристрою або програми точно відтворювати (відновлювати, копіювати) певні стани, функції або результати.
Відтворність — у біології та демографії: здатність популяції до відтворення (репродукції), що забезпечує її існування в часі.
1. Пристрій або технічна система для відтворення (програвання) звуку, відео або інших даних, записаних на певний носій інформації (наприклад, аудіопрогравач, відеопрогравач, медіаплеєр).
2. (Спец.) У біології — організм (особина), що бере участь у відтворенні, продовженні роду.
3. (Перен.) Той, хто точно, детально відтворює, копіює чи відтворює в пам’яті явище, подію, образ тощо.
1. Внутрішній зародковий листок у багатоклітинних тварин та людини, з якого утворюються органи травної, дихальної систем та пов’язані з ними залози.
2. Внутрішній шар стінки тіла у кишковопорожнинних тварин (наприклад, гідри), що вистилає гастральну порожнину.