відтворник

1. Пристрій або технічна система для відтворення (програвання) звуку, відео або інших даних, записаних на певний носій інформації (наприклад, аудіопрогравач, відеопрогравач, медіаплеєр).

2. (Спец.) У біології — організм (особина), що бере участь у відтворенні, продовженні роду.

3. (Перен.) Той, хто точно, детально відтворює, копіює чи відтворює в пам’яті явище, подію, образ тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |