Еніпей — у давньогрецькій міфології: річковий бог, син Океана і Тетії, батько німфи Егіни.
Еніпей — річка в Фессалії (Стародавня Греція), що протікала через місто Еніпеї; уособлювалася у вигляді однойменного бога.
Словник Української Мови
Еніпей — у давньогрецькій міфології: річковий бог, син Океана і Тетії, батько німфи Егіни.
Еніпей — річка в Фессалії (Стародавня Греція), що протікала через місто Еніпеї; уособлювалася у вигляді однойменного бога.
1. Стосується геотехнології — галузі науки та техніки, що займається розробкою та впровадженням технологій для видобування, переробки та використання корисних копалин, ґрунтів і гірських порід, часто з мінімальним порушенням природного середовища.
2. Пов’язаний із комплексом методів і технологічних процесів впливу на геологічне середовище (наприклад, пласт, масив порід) з метою видобування корисних копалин, зберігання речовин, будівництва підземних споруд тощо.
1. Людина, яка знаходиться або сидить навпроти когось, протилежно.
2. У переносному значенні: опонент, супротивник у бесіді, суперечці, змаганні тощо.
1. Офіційний дозвіл, що надається уповноваженими органами держави на в’їзд, виїзд або транзитний проїзд через її територію, який зазвичай оформляється у вигляді штампа, наклейки або спеціального документа у паспорті.
2. Документ або відмітка у паспорті, що підтверджує дозвіл на перебування, навчання або роботу в іноземній державі на певний термін.
3. У переносному значенні — схвалення, дозвіл на виконання якоїсь дії або на проведення події.
1. Розділ геофізики, що вивчає тепловий стан Землі, закономірності розподілу температури, джерела тепла в надрах планети та теплову історію Землі.
2. Сукупність теплових явищ у надрах Землі; тепловий стан певної ділянки земної кори на певній глибині.
Наука, що вивчає вино та виноградарство, включаючи технологію виробництва, хімічний склад, смакові якості, історію та культуру вживання вина.
1. Колісний транспортний засіб для перевезення вантажів або людей, що пересувається за допомогою тяглової сили (коней, волів тощо); возок, підвода.
2. Великий дерев’яний ящик, скриня або кошик для зберігання або транспортування чого-небудь (наприклад, фруктів, овочів).
3. Назва старовинної міри сипких тіл, що дорівнювала приблизно 10 пудам (близько 160 кг).
1. Спосіб, пов’язаний із геотермією — тепловим станом та процесами у надрах Землі.
2. Спосіб, що стосується використання теплової енергії земних надр (геотермальної енергії).
1. Рідкісний варіант написання слова “віжки” у значенні “відро” (застаріла форма), що вживається в деяких західних діалектах української мови.
2. (у множині, рідко) Місцева (діалектна) назва для відер, зазвичай дерев’яних, з дужкою.
1. Власна назва міжнародної компанії-виробника професійного аудіообладнання, звукових мікшерних пультів та супутньої електроніки, заснованої в Італії.
2. Рідкісне чоловіче ім’я, що походить від грецького імені Енніос (дав.-гр. Ἔννιος), пов’язаного з богом війни Аресом, або від латинського Ennius — прізвища давньоримського поета.