1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бучанському районі Київської області.
2. (рідко, заст.) Те саме, що віконниця — дерев’яна, металева чи інша стулка, щит для закриття вікна ззовні.
-
епатування
1. Навмисне порушення загальноприйнятих норм поведінки, суспільних або естетичних умовностей з метою привернути увагу, викликати сенсацію, шок або скандал.
2. У мистецтві — творча поведінка або прийом, спрямовані на різке, провокативне протиставлення традиційним поглядам із метою емоційного впливу на публіку.
-
вікманіт
Вікманіт — рідкісний мінерал класу силікатів, кальцієво-берилієвий силікат з формулою Ca₂BeSi₂O₇, названий на честь шведського мінералога Густава Вікмана.
-
гепард
1. Велика хижа кішка родини котячих (Acinonyx jubatus), що мешкає в Африці та Азії, відома як найшвидша наземна тварина завдяки стрункому тілу, довгим ногам та невитяжним кігтям.
2. Рід хижих ссавців (Acinonyx) родини котячих, до якого належить один сучасний вид — гепард звичайний.
-
вікенбургіт
Вікенбургіт — рідкісний мінерал, водний арсенат кальцію та магнію, названий на честь німецького мінералога Генріха Вікенбурга.
-
епатований
1. Який навмисно порушує загальноприйняті норми поведінки, моралі або естетики з метою привернути увагу, викликати сенсацію або шок.
2. Який виражає таку поведінку або ставлення; скандальний, викликальний.
-
вікасол
Вікасол — синтетичний водорозчинний аналог вітаміну К (філохінону), що застосовується в медицині як лікарський засіб для корекції порушень згортання крові, пов’язаних з дефіцитом цього вітаміну.
Вікасол — торговельна (брендова) назва лікарського препарату, діючою речовиною якого є менадіон натрію бісульфіт.
-
гепання
1. Власна назва українського народного танцю, що походить з Закарпаття; швидкий танець у парному або груповому виконанні з характерним притупуванням.
2. Музична п’єса, що виконується для супроводу цього танцю або створена в його ритмі.
-
епатаж
1. Умисна поведінка, вчинки або вирази, що порушують загальноприйняті норми, суспільну мораль чи естетичні звичаї з метою привернути увагу, викликати скандал, шок або здивування.
2. У мистецтві та літературі — творчий прийом або стильова манера, спрямовані на різке, часто шокуюче, порушення традиційних художніх норм і поглядів глядача/читача для вираження певної ідеї або емоційного впливу.
-
вікарій
1. У православній церкві — помічник єпископа, який керує частиною єпархії (вікаріатством) та зазвичай має сан єпископа; вікаріальний єпископ.
2. У католицькій та деяких англіканських церквах — священик, який є помічником парафіяльного настоятеля або тимчасово виконує його обов’язки; заступник.
3. У широкому розумінні — заступник або представник вищої духовної особи, який має делеговані повноваження.