1. Те, що є правдивим, відповідає дійсності, істині; істина, правда (заст., книжн.).
2. Вірна присяга, обітниця; клятва вірності (заст.).
3. У словосполученні “дати вірне” — дати обіцянку, клятву або урочисту присягу на вірність (заст.).
Словник Української Мови
1. Те, що є правдивим, відповідає дійсності, істині; істина, правда (заст., книжн.).
2. Вірна присяга, обітниця; клятва вірності (заст.).
3. У словосполученні “дати вірне” — дати обіцянку, клятву або урочисту присягу на вірність (заст.).
1. Представниця вірменського народу, жінка або дівчина вірменського походження.
2. Жінка, яка є громадянкою або постійною мешканкою Вірменії.
1. Стосовний до епіграми, властивий їй; такий, що має ознаки епіграми — короткий, лаконічний, гостроумний, часто іронічний або саркастичний.
2. Стосовний до епіграфіки (науки про написи) або до епіграфів (цитат, висловів перед текстом твору).
1. Хімічний термін, що стосується сполук, які містять одновалентний вуглеводневий радикал C₇H₁₅–, похідний від гептану.
2. У складі назв хімічних речовин, що містять цей радикал, наприклад: гептиловий спирт.
1. Представник вірменського народу, корінний житель Вірменії або особа вірменського походження.
2. (у розмовному вживанні) Заст. вірменський купець, крамар (частіше у формі множини: “вірмени”).
1. (хім.) Який стосується гептилетилу, містить гептилетил або утворений від нього (наприклад, про гептилетилові сполуки).
1. Народ, що становить основне населення Вірменії, одна з найдавніших націй світу, що формувалася на Вірменському нагір’ї; представники цього народу.
2. Заст. Назва вірменської мови.
Епіграматистка — жінка, яка професійно займається вивченням та розшифруванням стародавніх написів (епіграфіки) на твердих матеріалах (камінь, метал, кераміка тощо).
1. Представник вірменського народу, корінний житель Вірменії або особа вірменського походження.
2. (історичне) Представник вірменської діаспори, яка проживала на території України, зокрема в добу Середньовіччя та Раннього модерну.
Гептилен — в органічній хімії: ненасичений вуглеводень з відкритим ланцюгом, що має сім атомів вуглецю та одну подвійну зв’язок (алкен C₇H₁₄); гептен.
Гептилен — у техніці: рідка суміш ізомерних гептенів, що застосовується як сировина в хімічній промисловості, зокрема для синтезу пластифікаторів.